Будда Джоан Лебольд Коен ~ Огляд

• Може 18, 2024

Під час перегляду бібліотеки я натрапив на цю книгу. Я відкрив його і почав читати перші кілька сторінок і виявив себе втягнутим у історію, не бажаючи відкладати книгу. Близько двадцяти сторінок я змусив її відкласти або ризикую спізнитися з другом на обід.

Автор зробив велику роботу, переказавши історію ранніх років Будди через своє останнє шоу з Марою та здобуттям просвітлення. Мені стало незручно, поки ця історія не досягла того самого першого вчення Будди. Тут автор по-різному описує Чотири благородні істини, тоді я б очікував, що хтось пише дитині про життя Будди. У неї є перша благородна істина, як «Все життя страждає». На жаль, саме таке формулювання призводить до плутанини між людьми, які мало що знають про буддизм.

Автор розповідає про другу благородну правду таким чином, що применшує значення особистості особистості як гідної людини. Хоча я зрозумів, що, на мою думку, намагається сказати автор тут: «... факт полягає в тому, що людина схожа на найменше зерно піску на дні океану. Людина не має великого значення у величезному циклі періодичних народжень людини та Всесвіту ». Я вважаю формулювання недоречним у книзі, спрямованій на дітей та молодих підлітків. Для молодої людини, яка стикається із суворими реальністю дорослішання та статевої зрілості, читати таке представлене як факт може бути згубно і, чесно кажучи, небезпечно. Я можу придумати безліч способів пояснити простори Всесвіту і початок-менше часу, не плутаючи їх. Правда полягає в тому, що кожному з нас потрібно працювати над тим, щоб зробити цей світ кращим місцем для життя. Одна людина дійсно може змінити значення.

Під кінець книги я помітив, що тон книги ніби змінювався. Було кілька посилань на людей, які приїжджали до Будди, шукаючи прощення, шукаючи навернених, принижуючи інші системи вірувань замість того, щоб Будда давав вчення з питань, що виникають, і дещо постійне і дратівливе посилання на гріх і прокляття.

Я б не дав цій книзі своїй дитині як путівник до буддизму, тому що думаю, що це заплутало б його і надішле неправильне повідомлення. Якби до нього прийшло бажання прочитати цю книгу, я повинен був би тримати цю книгу в запасі на час, коли моя дитина була достатньо старшою, щоб зрозуміти, що не кожна книга, яку він читає, буде на 100% точною. Перш ніж подарувати йому книгу, я б пройшов і висвітлив уривки, з якими я не згоден. Я б використав ці уривки як можливість поговорити з ним і пояснити, як зміна слова може повністю змінити контекст і точність.